|
|
Ačkoli jde o přesvědčivý příběh, kniha se nezabývá rolí emigrantských komunit v širším analytickém kontextu. Například si neklade otázku, proč se velká část albánské diaspory zdráhala přijmout demokratické kultury svých adoptivních zemí a namísto toho si zvolila radikální nacionalismus v přímém rozporu s některými základními hodnotami demokracie.
|
|
|
Though a compelling tale, the book fails to place the role of émigré communities in a wider analytical context. For instance, it does not address the critical question of why large parts of the Albanian diaspora have been reluctant to adopt the democratic cultures of their adopted countries opting instead for a radical nationalism in direct conflict with some of the core values of democracy. Historical animosities between Albanians and Serbs and the atrocities committed by the Milosevic regime provide only part of the story, but Sullivan does not identify other and more general causes of émigré nationalism. The book also fails to explore the link between the role played by diaspora and the concept of globalisation. Advances in communications and increased exchange of ideas, information, goods and services, and capital flows have clearly facilitated the increased importance of diaspora in fuelling ethnic conflict. Yet, despite frequent references to Florin's use of sophisticated forms of global communication and transnational banking networks, Sullivan refrains from exploring how.
|
|
|
Bien que fascinant, le livre ne parvient pas à replacer le rôle des communautés d'émigrés au sens large dans un plus vaste contexte analytique. C'est ainsi, par exemple, qu'il ne s'intéresse pas à la question essentielle de savoir pourquoi de grandes parties de la diaspora albanaise répugnent à adopter les cultures démocratiques de leurs pays d'accueil et optent plutôt pour un nationalisme radical, en conflit direct avec certaines des valeurs essentielles de la démocratie. L'animosité historique entre Albanais et Serbes, ainsi que les atrocités commises par le régime Milosevic ne représentent qu'une partie de l'explication. Or, Tracy Sullivan n'identifie pas les autres causes, plus générales, du nationalisme des émigrés. L'ouvrage n'explore pas davantage le lien entre le rôle joué par la diaspora et le concept de mondialisation. Les progrès en matière de communication, l'échange croissant d'idées, d'informations, de biens et de services, ainsi que les flux de capitaux expliquent manifestement l'aptitude accrue de la diaspora à attiser les conflits ethniques. Or, malgré de fréquentes références à l'utilisation par Florin des moyens sophistiqués de communication mondiale et des réseaux bancaires transnationaux, Tracy Sullivan n'explique pas comment il procède.
|
|
|
Obwohl das Buch den Leser fesselt, gelingt es Sullivan nicht, die Rolle der Diaspora in einen umfassenderen analytischen Rahmen zu stellen. Das Werk befasst sich z.B. nicht mit der wichtigen Frage, warum weite Kreise der albanischen Diaspora die demokratische Kultur ihrer jeweiligen Wahlheimat nur zögernd übernehmen und sich eher einem radikalen Nationalismus zuwenden, der in direktem Gegensatz zu einigen zentralen Werten der Demokratie steht. Historische Animositäten zwischen Albanern und Serben und die vom Regime Milosevics begangenen Gräueltaten stellen nur einen Teil der Erklärung dar, und Sullivan zeigt keine anderen, allgemeineren Ursachen für den Nationalismus unter Emigranten auf. Das Buch untersucht auch nicht den Zusammenhang zwischen der Rolle der Diaspora und dem Begriff der Globalisierung. Fortschritte im Kommunikationsbereich und eine Verstärkung des Austauschs von Ideen, Informationen, Waren und Dienstleistungen sowie große Kapitalströme haben eindeutig dazu beigetragen, dass die Diaspora im Hinblick auf die Anheizung ethnischer Konflikte mehr Bedeutung erlangen konnte. Obwohl Sullivan häufig darauf verweist, dass sich Krasniqi moderne Formen globaler Kommunikationsmittel und transnationale Bankennetzwerke zunutze gemacht hat, untersucht sie hier nicht die Zusammenhänge.
|
|
|
Aunque se trate de una historia fascinante, el libro no logra situar el papel de las comunidades de emigrantes dentro de un contexto analítico más amplio. Por ejemplo, no trata una cuestión fundamental como es el motivo por el que gran parte de la diáspora albanesa se ha mostrado tan renuentes a adoptar la cultura democrática de sus países de adopción y en cambio han optado por un nacionalismo radical que se opone abiertamente a algunos de los principales valores democráticos. La animosidad histórica entre albaneses y serbios y las atrocidades cometidas por el régimen de Milosevic representan solamente una parte de la historia, pero Sullivan no llega a señalar otras causas más genéricas del nacionalismo de la emigración. El libro tampoco explora la vinculación entre el papel desempeñado por la diáspora albanesa y el concepto de globalización. Los avances en las telecomunicaciones y el creciente intercambio de ideas, informaciones, bienes y servicios, y flujos de capital ha aumentado claramente la capacidad de dicha diáspora para alimentar los conflictos étnicos. Pero a pesar de sus frecuentes referencias a la utilización por parte de Florin de formas sofisticadas de comunicación a nivel mundial y redes bancarias internacionales, la autora no entra a investigar sus entresijos.
|
|
|
Sebbene sia una storia coinvolgente, il libro non riesce a collocare il ruolo delle comunità di emigrati in un più vasto contesto analitico. Per esempio, non affronta l'importante questione del perché larghe componenti della diaspora albanese siano state riluttanti ad adottare le culture democratiche dei loro paesi di adozione, preferendo invece un nazionalismo radicale in diretto conflitto con alcuni dei fondamentali valori della democrazia. Le storiche animosità tra albanesi e serbi e le atrocità commesse dal regime di Milosevic costituiscono solo parte della storia, ma Sullivan non individua altre e più generali cause del nazionalismo degli emigrati. Il libro omette anche di esplorare il collegamento tra il ruolo svolto dalla diaspora ed il concetto di globalizzazione. I progressi nelle comunicazioni e gli aumentati scambi di idee, di informazioni, di beni e servizi, e di flussi di capitali hanno certamente facilitato l'accresciuta importanza della diaspora nel fomentare il conflitto etnico. Ancora, malgrado i frequenti riferimenti all'uso da parte di Florin di sofisticate forme di comunicazione globale e di reti bancarie internazionali, Sullivan si astiene dall'investigare su tali operazioni.
|
|
|
Apesar de fascinante, o livro não consegue enquadrar o papel das comunidades emigrantes num contexto analítico mais abrangente. Não aborda, por exemplo, a importante questão de saber por que motivo grande parte da diáspora albanesa se tem mostrado reticente em adoptar as culturas democráticas dos seus países de adopção, optando ao invés por um nacionalismo radical em conflito directo com alguns dos valores fundamentais da democracia. As animosidades históricas entre albaneses e sérvios e as atrocidades cometidas pelo regime de Milosevic são apenas uma parte da história, mas Sullivan não identifica outras causas mais gerais do nacionalismo dos emigrantes. O livro também não explora a ligação entre o papel desempenhado pela diáspora e o conceito de globalização. O progresso nas comunicações e a crescente troca de ideias, informação, bens, serviços e capitais, facilitaram claramente o aumento da importância da diáspora no fomento do conflito étnico. No entanto, apesar de referências frequentes à utilização por Florin de sofisticados meios de comunicação global e de redes bancárias transnacionais, Sullivan abstém-se de explorar o modo como o terá feito.
|
|
|
Αν και αποτελεί μια συγκλονιστική ιστορία, το βιβλίο αποτυγχάνει να εντοπίσει τον ρόλο των κοινοτήτων των μεταναστών σε ένα ευρύτερο αναλυτικό πλαίσιο. Για παράδειγμα, δεν απαντά στην ουσιώδη ερώτηση του γιατί μεγάλα τμήματα των Αλβανών της διασποράς ήταν επιφυλακτικά να υιοθετήσουν τις δημοκρατικές κουλτούρες των θετών τους πατρίδων, επιλέγοντας αντιθέτως έναν ριζοσπαστικό εθνικισμό που έρχεται σε άμεση σύγκρουση με κάποιες από τις καίριες αξίες της δημοκρατίας. Οι ιστορικές έχθρες μεταξύ των Αλβανών και των Σέρβων και οι κτηνωδίες που διαπράχθηκαν από το καθεστώς Milosevic αποτελούν μόνον μέρος της ιστορίας, όμως η Sullivan δεν αναγνωρίζει άλλες και πιο γενικές αιτίες του εθνικισμού των μεταναστών. Επίσης το βιβλίο αποτυγχάνει να διερευνήσει τον δεσμό μεταξύ του ρόλου που έπαιξε η διασπορά και της γενικής ιδέας της παγκοσμιοποίησης. Οι πρόοδοι στις επικοινωνίες και η αυξημένη ανταλλαγή ιδεών, πληροφοριών, αγαθών και υπηρεσιών, και η εισροή κεφαλαίων σαφώς διευκόλυναν την αυξημένη σημασία της διασποράς στην τροφοδότηση της εθνικής σύγκρουσης. Όμως, παρ’ όλες τις συχνές αναφορές στη χρήση από τον Florin υπερσύγχρονων μορφών παγκοσμίου επικοινωνίας και διεθνών τραπεζικών δικτύων, η Sullivan αποφεύγει να εξετάσει με ποιο τρόπο έγιναν όλα αυτά.
|
|
|
Hoewel het een boeiend verhaal is, slaagt het boek er niet in de rol van diasporagemeenschappen in een bredere analytische context te plaatsen. Het besteedt bijvoorbeeld geen aandacht aan de cruciale vraag waarom grote aantallen Albanese migranten de democratische cultuur van hun nieuwe vaderland niet hebben overgenomen en in plaats daarvan hebben gekozen voor een radicaal nationalisme dat in direct conflict stond tot een aantal democratische kernwaarden. De historische vijandschap tussen Albanezen en de Serviërs en de wreedheden die door het regime Milosevic zijn begaan, vormen maar een kant van het verhaal, maar Sullivan noemt de andere kant en de meer algemene oorzaken van nationalistische gevoelens onder migranten niet. Het boek bespreekt evenmin het verband tussen migratie en mondialisering. De betere communicatie en de toegenomen uitwisseling van ideeën, informatie, goederen en diensten, en kapitaalstromen, hebben duidelijk tot gevolg dat migrantengroepen een grotere rol kunnen spelen bij het aanstoken van etnische conflicten. Hoewel Sullivan regelmatig refereert aan Florins gebruik van geavanceerde communicatiemiddelen en transnationale banknetwerken, beschrijft ze niet hoe dat in zijn werk ging.
|
|
|
Колкото и да е привлекателен разказът, книгата не успява да постави ролята на емигрантските общности в по-широк аналитичен контекст. Например авторът не засяга важния въпрос защо големи части от албанската диаспора не желаят да приемат демократичната култура на страните, в които живеят, и предпочитат радикалния национализъм, който пряко противоречи на основните демократични ценности. Историческата враждебност между албанци и сърби и жестокостите, извършени от режима на Милошевич, са само част от историята, а Съливан не разкрива другите и по-общи причини за национализма на емигрантите. Авторът не се спира и на връзката между ролята на диаспората и понятието „глобализация”. Прогресът в комуникациите и разширеният обмен на идеи, информация, стоки и услуги, както и капиталовите потоци определено улесняват важната роля на диаспората в подклаждането на етническите конфликти. Но въпреки че споменава използването от Флорин на сложните форми на глобална комуникация и транснационалните банкови мрежи, Съливан не проучва как е станало това.
|
|
|
På trods af, at bogen er en fængslende fortælling, lykkes det den ikke at placere emigrantsamfundene i en bredere analytisk sammenhæng. Den tager således ikke stilling til spørgsmålet om, hvorfor store dele af den albanske diaspora har været modvillig mod at overtage de demokratiske kulturer i de lande, hvortil de er flyttet, men i stedet har valgt den radikale nationalisme i direkte modstrid med centrale demokratiske værdier. Historiske fjendtligheder mellem albanere og serbere og de uhyrligheder, som Milosevic-regimet foretog, er kun del af historien, men Sullivan identificerer ikke andre og mere generelle årsager til emigranternes nationalisme. Bogen forklarer heller ikke forbindelsen mellem emigranternes rolle og globaliseringskonceptet. Fremgang på kommunikationsområdet og øget udveksling af ideer, information, varer og tjenesteydelser samt kapitalbevægelser har klart øget den indflydelse, som diaspora-grupper har i forbindelse med etniske konflikter i deres hjemlande. Men selvom Sullivan ofte refererer til Florins brug af avancerede former for global kommunikation og transnationale banknetværk, bruges oplysningerne ikke til at forklare hvordan globaliseringen har påvirket diaspora-gruppers indflydelsesmuligheder.
|
|
|
Kuigi tegemist on tähelepanuväärse looga, ei suuda autor asetada pagulaskogukondade rolli laiemasse analüütilisse konteksti. Näiteks ei käsitleta keerulist küsimust, miks suur osa Albaania diasporaast tõrgub kohanemast oma asukohamaade demokraatliku kultuuriga ja valib selle asemel radikaalse rahvusluse, mis on otseses vastuolus demokraatia põhiväärtustega. Albaanlaste ja serblaste ajalooline vihavaen ning Miloševići režiimi hirmuteod on ainult üks osa kogu loost, kuid Sullivan ei too välja ülejäänud ja üldisemaid pagulaste natsionalismi põhjusi. Samuti ei käsitleta raamatus diasporaa rolli ja globaliseerumise vahelisi seoseid. Sidevahendite edenemine ning ideede, info, kaupade ja teenuste suurenenud vahetus ning kapitalivood on ilmselgelt hõlbustanud diasporaa tähtsuse suurenemist etnilise konflikti õhutamisel. Kuid vaatamata sellele, et Sullivan viitab sageli Florini poolt kasutatud keerulistele ülemaailmse suhtluse ja rahvusvaheliste pangandusvõrkude võimalustele, hoidub ta neid lähemalt uurimast.
|
|
|
Annak ellenére, hogy a könyv története lenyűgöző, mégsem képes az emigráns közösségek szerepét egy átfogóbb, analitikus kontextusba helyezni. Többek között nem teszi fel azt a döntő fontosságú kérdést sem, hogy az albán diaszpóra jelentős része miért vonakodott elfogadni azt a demokratikus kultúrát, amelyet az őket befogadó országok felkínáltak, és inkább a radikális nacionalizmus felé fordultak, amely közvetlenül is ellentétben áll a demokrácia néhány meghatározó alapelvével. Az albánok és a szerbek között meglévő, történelmi gyökerű ellenségeskedés és a Milosevics-rezsim által elkövetett atrocitások csak egy részét képezik a történetnek, de Sullivan nem jelöli meg az emigráns nacionalizmus más, általánosabb indokait. A könyv azt a kérdést sem járja körül, hogy mi a kapcsolat a diaszpóra által betöltött szerep és a globalizáció koncepciója között. A kommunikációs technikák fejlődése, a különféle gondolatok, az információ, a javak és a szolgáltatások, valamint a tőke szabadabb áramlása egyértelműen megkönnyítették a diaszpóra etnikai konfliktusgerjesztő szerepének a felértékelődését. Annak ellenére, hogy gyakran hivatkozik Florinra, az igen kifinomultan használt a globális kommunikáció és transznacionális bankhálózatok kapcsán, Sullivan mégsem vizsgálja meg közelebbről ezt a kérdést.
|
|
|
Þó að frásögnin sé sannfærandi tekst bókinni ekki að greina hlutverk útlagasamfélaga og setja það í breiðara samhengi. Til dæmis er ekki fjallað um þá úrslitaspurningu hvers vegna stórir hlutar albanskra útlaga víðs vegar um heiminn hafa verið tregir til þess að taka upp lýðræðismenningu þeirra landa þar sem þeir hafa tekið sér bólfestu en þess í stað hneigst til róttækrar þjóðernisstefnu sem stangast beinlínis á við sum grundvallargildi lýðræðisins. Söguleg úlfúð milli Albana og Serba og voðaverkin sem stjórn Milosevic framdi eru einungis brot af sögunni, en Sullivan bendir ekki á aðrar og almennari ástæður fyrir þjóðernisstefnu brottfluttra. Í bókinni er einnig látið ógert að rannsaka samhengið milli hlutverks tvístraðra útlaga og hnattvæðingarferlisins. Framfarir í fjarskipum og aukin skipti á hugmyndum, upplýsingum, vörum og þjónustu, og sömuleiðis fjármagnsflæði, hafa augljóslega greitt fyrir auknu vægi útlagahópa í því að kynda undir þjóðernisátök. Þrátt fyrir að oft sé vísað til notkunar Florins á háþróuðum hnattrænum fjarskiptum og alþjóðlegum bankanetum lætur Sullivan ógert að rannsaka hvernig það var gert.
|
|
|
Nors ir pateikusi įtikinamą pasakojimą, Sullivan nesugebėjo plačiau išanalizuoti emigrantų bendruomenių vaidmens. Pavyzdžiui, knygoje neanalizuojamas ypač svarbus klausimas, kodėl didelė albanų diasporos dalis nebuvo linkusi priimti demokratinės ją priglaudusios šalies kultūros, o verčiau laikėsi radikalaus nacionalizmo, tiesiogiai prieštaraujančio kai kurioms esminėms demokratijos vertybėms. Istorinė albanų ir serbų priešprieša ir Mislosevičiaus režimo žvėriškumai yra tiktai viena klausimo pusė, tačiau Sullivan nenurodo kitų, bendresnių emigrantų nacionalizmo priežasčių. Knygoje taip pat netyrinėjamas ryšys tarp diasporos vaidmens ir globalizacijos sąvokos. Ryšių technologijos laimėjimai ir platėjantys idėjų ir informacijos, prekių ir paslaugų mainai bei kapitalo srautai aiškiai sustiprino diasporos svarbą skatinant etninį konfliktą. Tačiau, nors Sullivan ir dažnai mini, kad Florinas naudojosi progresyviomis globaliojo ryšio priemonėmis bei tarptautinės bankininkystės tinklais, kaip tai daroma, ji nepaaiškina.
|
|
|
Selv om det er en fengslende historie, klarer ikke boken å sette rollen til emigrantsamfunnet inn i en større, analytisk sammenheng. For eksempel tar den ikke opp det avgjørende spørsmålet om hvordan store deler av den albanske diaspora har vært uvillige til å ta i bruk den demokratiske kulturen i sine nye land, men heller velger en radikal nasjonalisme i direkte konflikt med noen av kjerneverdiene i et demokrati. Historiske fiendtligheter mellom albanere og serbere og de grusomhetene som Milosevic-regimet utførte, er bare del av historien, men Sullivan identifiserer ikke andre og mer generelle årsaker til emigrantnasjonalismen. Boken drøfter heller ikke båndet mellom den rollen som diaspora spiller og konseptet med globalisering. Fremskritt innen kommunikasjoner og øket utveksling av ideer, informasjon, varer og tjenester, og kapitalflyt, har helt klart lagt til rette for den økede betydningen av diaspora når det gjelder å oppildne etnisk konflikt. Likevel, til tross for hyppige referanser til Florins bruk av sofistikerte former for global kommunikasjon og transnasjonale banknettverk, undersøker ikke Sullivan hvordan det skjer. .
|
|
|
Wprawdzie jest to pociągająca opowieść, praca ta jednak nie umieszcza roli wspólnot emigracyjnych w szerszym kontekście analitycznym. Nie porusza na przykład krytycznej kwestii, dlaczego szerokie rzesze albańskiej diaspory niechętnie adoptowały się w demokratycznych kulturach swych nowych ojczyzn, optując raczej za radykalnym nacjonalizmem, pozostającym w bezpośrednim konflikcie z pewnymi podstawowymi wartościami demokracji. Historyczne animozje pomiędzy Albańczykami i Serbami oraz okrucieństwa popełnione przez reżim Miloszevicia to tylko część obrazu, jednak Sullivan nie identyfikuje innych, może bardziej ogólnych przyczyn nacjonalizmu emigracyjnego. Książka nie bada też związku pomiędzy rolą diaspory a koncepcją globalizacji. Postępy w komunikacji oraz wzmożona wymiana idei, informacji, dóbr i usług, a także przepływ kapitału wyraźnie ułatwiły zwiększone znaczenie diaspory w podsycaniu konfliktu etnicznego. Jednak mimo częstego odwoływania się do korzystania przez Florina wyrafinowanych form globalnej komunikacji i międzynarodowych sieci bankowych, Sullivan powstrzymuje się przed zgłębieniem tego zagadnienia.
|
|
|
Deşi este o poveste convingătoare, cartea nu reuşeşte să plaseze rolul comunităţilor de emigranţi într-un context analitic mai larg. De exemplu, aceasta nu abordează chestiunea esenţială a motivelor pentru care mari părţi ale diasporei albaneze continuă să manifeste reticenţă faţă de adoptarea culturilor democratice ale ţărilor lor adoptive, optând în schimb pentru un naţionalism radical aflat în conflict direct cu unele dintre valorile fundamentale ale democraţiei. Animozităţile istorice dintre albanezi şi sârbi şi atrocităţile comise de regimul Milosevic constituie doar o parte a poveştii, iar Sullivan nu identifică alte cauze mai generale ale naţionalismului emigranţilor. Cartea nu reuşeşte de asemenea să exploreze legătura dintre rolul jucat de diaspora şi conceptul globalizării. Progresul în domeniul comunicaţiilor şi schimbul sporit de idei, informaţiile, bunurile şi serviciile şi fluxul de capital au facilitat evident importanţa crescută a diasporei în alimentarea conflictului etnic. Cu toate acestea, în pofida referirilor frecvente la folosirea unor forme sofisticate de comunicaţii la nivel global şi a reţelelor bancare transnaţionale de către Florin, Sullivan nu explorează modul în care acestea sunt întrebuinţate.
|
|
|
Хотя книга написана хорошо, автору не удалось рассмотреть в ней роль различных групп эмигрантов в широком аналитическом контексте. Например, не анализируется важнейший вопрос о том, почему большая часть албанской диаспоры отказалась принять демократическую культуру стран своего пребывания и вместо этого выбрала радикальный национализм, находящийся в прямом противоречии с основными демократическими ценностями. Историческая вражда между албанцами и сербами и злодеяния, совершенные режимом Милошевича, лишь частично объясняют это, однако Сэлливан не выявляет другие, более общие причины национализма эмигрантов. В книге также не исследуется связь между ролью диаспоры и концепцией глобализации. Прогресс в области коммуникаций и расширения обмена идеями, информацией, товарами и услугами, движения капиталов явно способствовал тому, что диаспора смогла сыграть важнейшую роль в разжигании этнического конфликта. Тем не менее, несмотря на частые указание на то, что Флорин использовал современные средства глобальных коммуникаций и межнациональные банковские сети, Сэлливан воздерживается от анализа таких причин.
|
|
|
Hoci príbeh je veľmi pútavý, knihe sa nepodarilo zasadiť úlohu emigrantských spoločenstiev do širšieho analytického kontextu. Chýba napríklad odpoveď na zásadnú otázku, prečo sa značná časť albánskej diaspóry zdráhala osvojiť si demokratickú kultúru svojej novej vlasti a namiesto toho si zvolila radikálny nacionalizmus, priamo protirečiaci základným demokratickým hodnotám. Historická nevraživosť medzi Albáncami a Srbmi a zverstvá páchané Miloševičovým režimom poskytujú len čiastočnú odpoveď, no Sullivanová neidentifikuje iné, oveľa všeobecnejšie príčiny emigrantského nacionalizmu. Knihe sa takisto nepodarilo preskúmať súvislosť medzi rolou, ktorú zohrala diaspóra, a koncepciou globalizácie. Zvýšeniu významu diaspóry pri podnecovaní etnického konfliktu určite pomohol rozmach komunikačných systémov a širšia výmena názorov, informácií, tovarov a služieb, i tok kapitálu. Napriek častým odkazom na Florinove využívanie najmodernejších foriem globálnej komunikácie a nadnárodných bankových sietí Sullivanová túto tému hlbšie neskúmala.
|
|
|
Toda čeprav je zgodba očarljiva, knjigi ne uspe postaviti vloge izseljenskih skupnosti v širši analitični kontekst. Tako na primer ne obravnava kritičnega vprašanja o tem, zakaj so večji deli albanske diaspore le neradi sprejeli demokratične kulture držav, kamor so se priselili, in se namesto tega odločili za radikalni nacionalizem, ki je v neposrednem konfliktu z nekaterimi ključnimi vrednotami demokracije. Zgodovinsko sovraštvo med Albanci in Srbi in grozodejstva, ki jih je povzročil Miloševićev režim, so le del zgodbe, Sullivanova pa ne opredeli drugega dela in bolj splošnih razlogov za izseljenski nacionalizem. Knjiga prav tako ne razišče povezave med vlogo, ki jo je odigrala diaspora, ter konceptom globalizacije. Napredek na področju komunikacij ter povečan pretok idej, informacij, blaga, storitev in kapitala sta nedvomno omogočila večjo vlogo diaspore pri netenju etničnega konflikta. Toda kljub pogostim omembam Florinove uporabe sofisticiranih oblik komuniciranja in mednarodnih bančnih mrež Sullivanova ne razišče, kako.
|
|
|
Anlatılanlar son derece inandırıcı olmakla beraber kitap göçmen toplumlarını analitik bir kapsama yerleştirmeyi başaramıyor. Örneğin, Arnavut diasporasının çok büyük bir kısmının yaşadıkları ülkelerdeki demokratik kültürleri benimsemek yerine neden demokrasinin temel ilkelerine ters düşen radikal milliyetçiliği tercih ettikleri sorusuna değinilmiyor. Arnavutlar ve Sırplar arasındaki tarihten gelen düşmanlıklar ve Miloseviç rejiminin sergilediği vahşet hikayenin önemli bir kısmı, ama Sullivan göçmen milliyetçiliğinin diğer ve daha genel nedenlerini belirlemiyor. Ayrıca kitap diasporanın oynadığı rol ile globalleşme kavramı arasındaki bağlantıyı da araştırmıyor. İletişim alanındaki gelişmelerin ve fikir, istihbarat, mal ve hizmet alış verişi ve sermaye akımındaki artışın diasporanın etnik çatışmayı alevlendirmekte oynadığı rolü arttırdığı gayet açık. Ancak Sullivan, Florin’in gelişmiş global iletişim yöntemleri ve devletler ötesi bankacılık ağlarını kullanmasına sık sık değindiği halde bunun nasıl olduğunu incelemekten kaçınıyor.
|
|
|
Lai gan stāsts ir pārliecinošs, grāmatā nav izdevies ievietot emigrantu kopienu lomu plašākā analītiskā kontekstā. Piemēram, nav runāts par tādu kritisku jautājumu, kāpēc lielas albāņu diasporas daļas negribīgi pieņem savu pieņemto valstu demokrātiskās kultūras, tā vietā izvēloties radikālu nacionālismu, kas ir tiešā pretrunā ar demokrātijas pamatvērtībām. Vēsturiskais naidīgums starp albāņiem un serbiem un Miloševiča režīma pastrādātās zvērības ir tikai viena stāsta daļa un Salivana neidentificē citus un vēl vispārīgākus emigrantu nacionālisma cēloņus. Grāmatā neizdodas izpētīt saikni starp to lomu, ko spēlē diaspora un globalizācijas koncepciju. Komunikāciju progress un ideju, informācijas apmaiņas, preču un pakalpojumu un kapitāla plūsmu pieaugums ir skaidri veicinājis diasporas nozīmi etnisko konfliktu barošanā. Tomēr, neraugoties uz biežām atsaucēm uz Florina darbībām ar sarežģītiem komunikāciju un starptautisko banku tīkliem, Salivana sīkāk neanalizē notiekošo.
|
|
|
Книга є дуже цікавою, проте, автору не вдалося представити роль емігрантських кіл в ширшому аналітичному контексті. Наприклад, у книзі не розглядається принципово важливе питання: чому значна частина албанської діаспори не засвоїла демократичну культуру країн проживання і обрала шлях радикального націоналізму, який суперечить головним цінностям демократії? Історична ворожнеча між албанцями і сербами, злочини режиму Мілошевича є тільки частиною проблеми, але Салліван не визначає інші, більш загальні причини емігрантського націоналізму. В книзі також не міститься аналізу зв’язку між роллю діаспори і концепцією глобалізму. Розвиток засобів комунікації, інтенсифікація обміну ідеями, інформацією, товарами і послугами, руху капіталу, безумовно, посилили вплив діаспори на розпалювання етнічних конфліктів. Проте, незважаючи на численні посилання на використання Флоріном складних засобів глобальної комунікації і транснаціональної банківської мережі, Салліван не досліджує це питання.
|
